У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Воно радісне і водночас сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду – чудові літні канікули, а сумне, бо сьогодні дзвоник востаннє пролунав для наших найстарших учнів – одинадцятикласників.

І для учнів, і для вчителів свято останнього дзвоника - це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято. На шкільному подвір'ї зібралися усі учні школи… Поруч з ними їх найрідніші люди: батьки, дідусі та бабусі, які пишаються своїми дітьми… Адже останній дзвоник — велике загальношкільне свято, яке підводить риску, ставить крапку в багаторічному навчальному марафоні з усіма його уроками і змінами, контрольними роботами та домашніми завданнями.

У цей день особлива увага випускникам. Саме для них звучать найщиріші, милі вітання та найкращі побажання. Одинадцятикласники дякували вчителям, батькам, танцювали вальс, співали прощальну пісню, подарували всім присутнім веселий флешмоб. Із щирими словами побажань звернулися до учнів та вчителів директор школи Судець Валентина Василівна. Грамотами нагороджено переможців предметних олімпіад, конкурсів, а також вручені Похвальні листи учням за відмінні успіхи у навчанні.

І ось хвилююча мить… Прозвучала мелодія останнього дзвоника, який сповістив усім про початок чудової пори – літніх канікул.